Українська література 7 клас

 27.05.22

Тема: «Чому, сказати, й сам не знаю…». Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в поезіях. Художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті. Ліризм поезій.

 

Пісенність - це одна з найголовніших і найдорогоцінніших прикмет усієї поезії Малишка. Упродовж усього життя і завжди з великим бажанням він працював як пісняр. Ніжною блакитною стрічкою вплелася Малишкова пісня у розмаїття пісень українського народу.

«Народження людини, - говорив Малишко, - пов’язане з піснею. Перше кохання дівчини, щастя любові і гірка розлука - в пісні. Шахтар і сталевар, воїн і політик, філософ і митець, лікар і вчитель свої радості, болі, надії, всю душу вливають в пісні. Воїн, ідучи в похід, бере три речі: зброю, хліб і пісню. Зброя для боїв, хліб для життя, пісня, як душа Батьківщини».

    Прослухайте вірш

1.    Які емоції та почуття виникли у вас при прослуховуванні пісні?

2.    Поясніть назву пісні.

3.    Які слова – синоніми можна дібрати до назви, які з них, на вашу думку, будуть найбільш вдалими?

4.    Якою постає у вірша батьківщина ліричного героя?

5.    Чим стала стежина для поета?

6.    Що відчуває автор, згадуючи стежину свого життя?

7.    А чи є у вашому серці найдорожча стежина? Як би ви про неї висловилися?

8.    Поясніть різницю між словами « стежина» та «шлях». Чи у кожної людини є свій життєвий шлях?

9.    Про який життєвий шлях мрієте ви?

10.Чому «стежина» А.Малишка «кудись пішла, не поверта»?

    Ідейно-тематичний аналіз поезії

Тема: згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної домівки.

Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя.

Основна думка: кожна людина зажди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде стежину до неї.

Жанр: пісня.

Композиція:

Твір складається з чотирьох куплетів по чотири рядки. Кожне слово, речення, строфа так емоційно навантажені, таку глибоку думку збуджують у читача, так окрилюють душу, що ані слова, ані віршованого рядка чи інтонації замінити не можна. На глибокі роздуми спонукає цей так просто й майстерно скомпонований вірш. Поезія — внутрішній монолог ліричного героя. 

 

 образи – символи в поезії

-        Стежина - любов до отчого краю

-        відчинені ворота - життєвий шлях, вибір

-        дощі, сніги - випробування, труднощі долі

-        розквітлі соняхи - сонце, батьківське благословення

-        вечоровий виднокруг - людське життя, невблаганна старість

 

Стежина… Кожен пов’язує її з чимось своїм, дуже важливим. Кожен її пам’ятає – чи ту, по якій ступав перші кроки, чи ту, по якій ідеш щодня. Вона у кожного своя. І цю стежину треба пройти так, щоб, озирнувшись назад, не соромно було за пройдений шлях. Ця стежка веде кожного у широкий світ. До неї можна повернутися тільки у спогадах, бо дитинство не повертається.

Тож нехай ваша стежина буде світлою і рівною, і незмінним залишається почуття вдячності рідному дому, отчому порогу.