Українська мова 5 клас. Рм. Твір-опис тварини

 26.03.21

твір-опис тварини .

  —Пригадайте, що таке опис?

  —Які бувають описи?

Якими є їх особливості?

  —Чи часто трапляються тексти суто описового характеру?

  —З якою метою вживаються опис в текстах?

  —У чому полягає особливість опису тварин?

Коментар:

      В описі передаються ознаки тварини, які людина сприймає зором, слухом або на дотик, описується зріст, розмір, масть, форма тулуба, очей, вух, хвоста тварини, описується її вдача.

Постановка плану твору.

1. Добре уявити, про яку саме тварину хочете писати твір, від цього відштовхуватись.

2. Продумати вступ, основну частину та кінцівку.

2.1. У вступі вказати, яку тварину хочете описувати, де ви побачили цю тварину (вдома, на вулиці, на картині, на фото).

2.2. В основній частині перейти до опису тварини :

            а) Зріст (розмір) тварини. Її масть (забарвлення).

            б) Яка в тварини шерсть (пір’я, луска).

            в) Який у неї писок, вуха, очі.

            г) Яке в тварини тіло (тулуб).

            ґ) Що у вигляді тварини найбільше впадає в око.

            д) Звертатись до своїх відчуттів: зорових, слухових, дотикових, загальне враження від тваринки.

2.3. Кінцівка має підсумовувати вищесказане: які почуття викликає у вас тваринка (ваше ставлення до неї).

3. У творі найголовніше висловлювати думки послідовно: якщо ви почали говорити про забарвлення тварини на початку речення, то маєте цим і закінчити його, а не перестрибувати, наприклад, до її очей чи вух.

 

Опорні слова

Частини тіла: шерсть, вушка, мордочка, носик, колючки, хвостик, лапки, тулуб, хутро, шийка, голова, оченята, чубчик, чубок.

Вигляд (як ми бачимо): невеличкий, крихітний, знатний, як намистинки, мов ґудзики, барвистий, як клубочок, розкуйовджений, рябий, блискучий, різнобарвний, каштановий, карий, рудий, бронзовий, сріблястий, попелястий, вороний, смоляний, аж вилискує.

Звуки (що ми чуємо): голосистий, крикливий, співучий, м’який голос,  тихенький, ніжний, муркоче, вигавкує, дзвінкий, голосний, гучний, лункий, мелодійний, милозвучний, неприємний, скрипучий, тріскучий.

Дотик (що відчуваємо, коли торкаємось): гладенький, пухнастий, шовковистий, приємний, шорсткий, як пух/пушок, оксамитовий, розкішний, колючий, зашкарублий, зароговілий, твердий, вологий, як хмаринки.

Характер: жвавий, неслухняний, непосидючий, спокійний, врівноважений, поміркований, неповороткий, благородний, хитрий, грайливий, кумедний, мудрий, вдячний, вірний, поважний, лінивий, впертий, господар/господиня, спритний, енергійний, млявий, сонний.

Приклад тексту

1) Цуценя.

Бабуся і дідусь подарували мені маленьке цуценятко – Джеську. Я давно мріяв саме про таке цуценя.

Йому було лише три тижні, і воно тільки-но розплющило оченята, тому виглядало дуже кумедно.

Це був пудель. Невеличкий на зріст, мав сіро-голубу хвилясту шерсть, хвіст і довгі вуха – чорні і кудлаті.

Найкумеднішою була Джесьчина мордочка: маленький прохолодний шкіряний носик, схожий на кнопку, і темні оченята, що нагадували намистинки.

Сам песик був крихітний. Коли я хотів зігріти його, то носив на руках, а воно ховало мордочку в мою одежу.

Коли Джеська грався чи бігав, то здавалося, що то котився вовняний клубочок.

Із задоволенням цуценя пило молочко і їло спеціальну їжу для маленьких собак.

Уже дев’ятий рік живе Джеська у нашому обійсті та охороняє наш спокій. Джеська – мій вірний друг.

Напишіть твір-опис тварини за власним спостереженням.